кацап

1. Історична та етнографічна назва росіян, зокрема мешканців Московської держави, що вживалася в Україні з XVI–XVII століть; часто вживається з відтінком зневаги або ворожнечі.

2. Переносно: про людину з грубими манерами, невиховану, нетактовну особу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Оглуплення й демонізація на рівні «хохол — кацап» до добра не приведе. Це шкодить передусім нам самим, підриває основи нашої безперервної, м’яко кажучи, «полеміки» зі «старшим братом», потреба в якій геть зовсім не зменшується і яку слід вести на гідному рівні, рівні фактів, знання і моральних переваг.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |