катів

1. Родовий відмінок множини від слова “кат” — особа, яка займається стратою засуджених до смерті або застосовує тортури.

2. Приналежність катам або пов’язаність з ними (наприклад, катів жезл, катів список).

Приклади вживання

Приклад 1:
– Не мені дя­куй за се, Ва­си­лю,- ка­же бо­жий чо­ловік,- дя­куй бо­гові да ще то­му, хто не пос­ку­пивсь ви­ки­нуть за те­бе з че­ре­са сот­ню ду­катів. – Хіба ж я йо­му не дя­кую?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
V Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Морока з ними, щоб ви знали, Мов дурень, ходиш кругом їх, Не знаєш, на яку й ступити.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |