Значення
- (Хімія) –
(у фізичній хімії та колоїдній хімії) Здатність поверхнево-активної речовини дисоціювати у водному розчині з утворенням позитивно заряджених іонів (катіонів), що визначає її застосування як катіонного ПАР.
- (Біологія) –
(у біохімії та фармакології) Властивість біологічно активних сполук (наприклад, деяких лікарських засобів, токсинів) взаємодіяти з клітинними мембранами або білками завдяки наявності позитивно заряджених груп, що впливає на їхню активність та селективність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. катіоноактивність, р. катіоноактивності, д. катіоноактивності, з. катіоноактивність, о. катіоноактивністю, м. катіоноактивності, к. катіоноактивносте