Словник Української Мови
Буква
1. Жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. Αικατερίνη), що означає “чиста”, “непорочна”.
2. Народна назва рослини деревій звичайний (Achillea millefolium), яку в народній медицині використовують як лікарський засіб.
3. Історична назва великого колеса з прикріпленими лопатями, яке оберталося силою води або коня і використовувалося для підйому води, подрібнення руди тощо; водяне колесо, перське колесо.
Приклад 1:
І все своє життя я була свідома цієї чести й відповідальности і намагалася — хоч би що робила, над чим би працювала, які б непрості моральні дилеми поставали переді мною, — імені цього не зганьбити… моя, Катерина Бедризова, кримська вірменка з походження, росіянка за мовою і освітою, пов’язавши свою долю з моїм батьком (вони зустрілися на початку 20-х років у Києві, в дитячому будинку на Куренівці, де батько був директором, а вихователькою), а відтак, з іменем Коцюбинського, почала активно українізуватися. Прилучалася до української культури, створюючи разом з батьком відкритий його зусиллями 1927 року у Вінницькому будинку, де народився і провів юнацькі роки письменник, літературно-меморіальний музей, перший в Україні.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Катерина II ліквідує Запорізьку Січ і офіційно узаконює на Лівобережжі та Слобожанській Україні кріпосне право. Втрачає свободу трудове козацтво, яке заходами царизму потрапляє у кріпацьку неволю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Л. Махновець вважає, що пісня є відгуком Сковороди на драматичні події, коли було ув’язнено і вбито Петра III і на* російський престол сіла його дружина Катерина II (див. : Махновець Л. Григорій Сковорода, с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”