Катенотеїзм — релігійно-філософське поняття, запроваджене Максом Мюллером, що означає поклоніння одному божеству як верховному та універсальному, без заперечення існування інших богів, які тимчасово відходять на другий план у свідомості віруючого.
Катенотеїзм — форма політеїзму, при якій кожне з божеств пантеону по черзі визнається найвищим або головним у певний момент ритуалу чи молитви, створюючи тим самим низку послідовних “єдиноверховних” богів.