Значення
- (Лінгвістика) –
Абстрактна властивість, яка виражає належність до певної категорії, класу або розряду; класифікованість.
- (Філософія) –
У логіці та філософії — фундаментальна ознака мислення та мови, що полягає у здатності узагальнювати предмети та явища, об’єднуючи їх у чітко визначені групи (категорії) на основі суттєвих спільних ознак.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — граматична або семантична характеристика, що систематизує та розрізняє мовні одиниці (наприклад, категорії відмінку, часу, стану).
- (Психологія) –
Рішучість, безапеляційність у висловлюваннях, судженнях або діях; категоричність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. категорійність, р. категорійності, д. категорійності, з. категорійність, о. категорійністю, м. категорійності, к. категорійносте