1. Абстрактна властивість, яка виражає належність до певної категорії, класу або розряду; класифікованість.
2. У логіці та філософії — фундаментальна ознака мислення та мови, що полягає у здатності узагальнювати предмети та явища, об’єднуючи їх у чітко визначені групи (категорії) на основі суттєвих спільних ознак.
3. У лінгвістиці — граматична або семантична характеристика, що систематизує та розрізняє мовні одиниці (наприклад, категорії відмінку, часу, стану).
4. Рішучість, безапеляційність у висловлюваннях, судженнях або діях; категоричність.