кататимія

[kɑtɑtɪmijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    У психіатрії та психології — патологічний стан, при якому думки, уяви та сприйняття людини нав’язливо підпорядковуються домінуючому афекту (сильному емоційному переживанню), часто маючи параноїдний або іпохондричний характер.

  2. (Психологія) –

    У психоаналізі — процес, завдяки якому психічна енергія (лібідо) інвестується (вкладається) в образи, фантазії або симптоми, що робить їх емоційно насиченими та значущими для особистості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кататимія, р. кататимії, д. кататимії, з. кататимію, о. кататимією, м. кататимії, к. кататиміє

Більше записів