Значення
- (Психологія) –
У психіатрії та психології — патологічний стан, при якому думки, уяви та сприйняття людини нав’язливо підпорядковуються домінуючому афекту (сильному емоційному переживанню), часто маючи параноїдний або іпохондричний характер.
- (Психологія) –
У психоаналізі — процес, завдяки якому психічна енергія (лібідо) інвестується (вкладається) в образи, фантазії або симптоми, що робить їх емоційно насиченими та значущими для особистості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кататимія, р. кататимії, д. кататимії, з. кататимію, о. кататимією, м. кататимії, к. кататиміє