Катастазис — у давньогрецькій трагедії: заключна частина п’єси, що настає після кульмінації (перипетії) та містить розв’язку конфлікту, пояснення долі героїв або втручання божества (deus ex machina).
Катастазис — у риториці та поетиці: частина промови чи твору, в якій напруга спадáє, а події рухаються до завершення; стадія заспокоєння після емоційної чи сюжетної кульмінації.
Катастазис — у філософії, зокрема в стоїцизмі: періодичне відновлення світу після космічного пожару (екпіроси), повернення всіх речей до первісного стану.