катари

Значення

1. (Релігія) –

   Послідовники християнської єресі, що виникла в Західній Європі в X–XIV століттях, відомі також як альбігойці; вірували в існування двох рівносильних початків — доброго (Бог, дух) і злого (матерія), відкидали низку католицьких догматів і таїнств.

2. (Історія) –

   Представники середньовічної релігійної громади, що була поширена переважно на півдні Франції та в Північній Італії і жорстоко переслідувалася католицькою церквою під час Альбігойських хрестових походів та інквізиції.

Правопис та відмінювання