катарсис

[kɑtɑrsɪs] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    У давньогрецькій філософії та естетиці — очищення души через співпереживання, яке відбувається в людини під час перегляду трагедії, що викликає в глядача почуття жалю та страху.

  2. (Психологія) –

    У психології та психотерапії — сильне емоційне потрясіння, внутрішнє оновлення, звільнення від пригнічених переживань, тривог або комплекcів внаслідок їх усвідомлення та відреагування.

  3. (Психологія) –

    У широкому вжитку — глибоке духовне очищення, моральне просвітлення або інтенсивне внутрішнє переживання, що веде до душевного визволення та внутрішньої гармонії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. катарсис, р. катарсису, д. катарсисові, з. катарсис, о. катарсисом, м. катарсисі, к. катарсисе

Більше записів