Древослів

Словник Української Мови

катафракти

[kɑtɑfrɑktɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Важка кіннота в античних арміях (особливо в елліністичних державах та Стародавньому Римі), вершники та коні якої були захищені обладунками (кірасами, кольчугами).

  2. (Історія) –

    Назва важкоозброєних вершників-катафрактів як військового підрозділу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. катафракти, р. катафрактів, д. катафрактам, з. катафракти, о. катафрактами, м. катафрактах, к. катафракти

Більше записів