Словник Української Мови
Буква
1. У бойових мистецтвах (особливо в карате) — формальна вправа, комплекс строго визначених рухів, що імітують бій з одним або кількома уявними супротивниками.
2. У традиційному японському театрі (Но, Кабукі) — стилізований танець або пластична сцена, що має символічне значення.
3. У ширшому сенсі — застигла, формалізована послідовність дій; шаблон, ритуал.
Приклад 1:
зґвалтував дочку тамтешнього ката з поетичним іменем Неборака, за що був переданий до рук інквізиції, а потім справед ливо розрубаний на шістде сят дев’ять кавалків батьком своєї жертви. Член згаданого мерзотника — Немирича, а Джон Пол усе ще перебу вав у сяйві пітьми долини вершини.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”