касуватися

[kɑsuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Втрачати чинність, силу; анулюватися, скасовуватися (про закони, постанови, договори тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Ставати недійсним, неактуальним; виходити з ужитку (про звичаї, правила, норми).

  3. (Економіка) –

    У фінансовій та бухгалтерській практиці: підлягати викресленню, списанню; анулюватися (про суми, записи, рахунки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я касуюся, ти касуєшся, він касується, ми касуємося, ви касуєтеся, вони касуються

Більше записів