каскетка

[kɑskɛtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий головний убір з козирком, що поєднує риси кепки та каски, зазвичай виготовлений з міцних матеріалів для захисту голови під час певних видів робіт або активного відпочинку.

  2. (Етнографія) –

    Традиційний легкий жіночий головний убір, поширений у західних областях України, часто прикрашений стрічками, квітами або вишивкою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каскетка, р. каскетки, д. каскетці, з. каскетку, о. каскеткою, м. каскетці, к. каскетко

Більше записів