каска

1. Захисний головний убір з твердим корпусом, який використовують будівельники, шахтарі, військові, спортсмени тощо для захисту голови від пошкоджень.

2. Чаша, купол або інша подібна частина споруд, що має форму, нагадує захисний шолом (наприклад, каска ліхтаря, каска дзвіниці).

3. Застаріла назва легкого шолома з гребнем або іншими металевими прикрасами, який був елементом парадної форми в деяких родах військ.

Приклади вживання

Приклад 1:
Увидѣв же, что Каска вынесла настрѣчу чистый хлѣб на древяном блюдѣ во знаменіе страннопріимства, совсѣм возбѣсился: — Что ты дѣлаешь, безумная в женах? Не вѣдая, коего духа есть странница сія, спѣшишь страннопріятствовать.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |