кашуб

[kɑʃub] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Представник західнослов’янського народу, що проживає на півночі Польщі, переважно в історичній області Кашубія (Помор’я).

  2. Рідна мова кашубів, що належить до лехітської підгрупи західнослов’янських мов, визнана регіональною мовою в Польщі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кашуб, р. кашуба, д. кашубові, з. кашуба, о. кашубом, м. кашубі, к. кашубе

Більше записів