каштан

1. Листопадне дерево родини букових з великими пальчастими листками, квітками у вигляді сережок та плодами-горіхами, вкритими колючою плюскою (рід Castanea).

2. Плід (горіх) дерева каштан справжній, смажений або варений який вживають у їжу.

3. Народна назва декоративного дерева з родини конскокаштанових (або гіркокаштанових), що має подібні, але неїстівні плоди в колючій оболонці (рід Aesculus).

4. Темно-рудий з червонуватим відтінком колір, подібний до кольору скоринки їстівного каштана; кінська масть такого кольору.

5. У розмовній мові — про щось дуже старе, застаріле або старомодне (за аналогією з довголітнім деревом).

Приклади вживання

Приклад 1:
13, 94 Каштан У. 58 Квітка-Основ’яненко Гр.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Оце там ми жили”, — в цю мить вiн i навалився на неї, з довготамованим стогоном вп’явся в уста, зашастав руками пiд светром, трохи загвалтовно, але як сталось, так сталось, “Поїхали до тебе… В майстерню…”, — десь вiн i зараз там є, той двiр, i той балкон, i арка, i зацiлiлий з‑перед тридцяти рокiв старий каштан на пагорку — от тiльки дiвчинки, що вийшла колись з того двору в нагуслий таємним гулом вологий туман, — нема в ньому бiльше). Неправда, ти ще жива, вмовляє вона себе, цiлий час на всi боки промняцкуючи пам’ять, наче вправний хiрург — витягнуте з‑пiд завалу тiло: тут — вiдчуваєте, коли натиснути?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Веронiка в кучеряшках (в каштанових, як каштан) i так нагадує строкатий плакат, нiби вiн висить на перших громах повстання. «…Ну добре!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |