кашляти

1. Різко та шумно видихати повітря через рот унаслідок подразнення дихальних шляхів, що супроводжується характерним звуком; робити кашель.

2. Перен., розм. Натякати, вдаючись до непрямих висловлювань або дій, щоб привернути увагу до чогось або дати зрозуміти щось.

3. Перен., розм. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на кашель (про механізми, пристрої тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Десь, певне, чипить на снігу та й ме кашляти… Вечором сидів Михайло на лаві та й держав на колінах Андрія. Вогонь палахкотів у печі і освітлював хату червоним світлом.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |