1. Жінка, яка носить кашкет (головний убір з козирком).
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від слова “кашкет”.
кашкетниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка носить кашкет (головний убір з козирком).
2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від слова “кашкет”.
Відсутні