кашкаєць

1. Представник тюркомовного народу, що компактно проживає переважно в Узбекистані (Каракалпакстані), Туркменістані, а також у Казахстані, Росії та Афганістані; належить до каракалпаків.

2. Рідкісне, застаріле позначення каракалпака, що вживалося в літературі XIX — початку XX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |