каша

1. Страва з крупи або крупів, зварених у воді чи молоці, що має густу, розварено-пом’якшену консистенцію.

2. Перен. Безлад, плутанина, хаотичне переплетіння чогось (наприклад, думок, подій, дротів).

3. Перен. Щось однорідне, розмите, що важко розрізнити (наприклад, каша в голові, снігова каша).

4. Розм. Про незрозумілу, невиразну мову або письмо.

5. Заст. Спільна трапеза, братчина; також — вариво для тварин.

Приклади:

Приклад 1:
— Борщ зварила добре, а каша вийшла трохи рідка, — сказала Кайдашиха й почала знов навчати Мотрю. Мотря тільки очі спускала додолу.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Чи шатнулась там, чи як, а вже i обiдати у неї поспiло: борщик з живою рибкою (бiгала сама звечора до сусiда, рибалки, та й випрохала), каша пшоняна до олiї, солона тараня з пшенишними галушечками та вареники з сiм’яною макухою. Упоравшись, ще з батьком до церкви сходила.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Опiсля подали юшку з хляками, печене було баранина, а там молошна каша та й годi, бiльш i нiчого. Маруся чи їла, чи не їла: їй лучче усяких розговин — опрiч празника святого — те, що Василь вернувся i жив, i здоров.
— Самчук Улас, “Марія”