касація

[kɑsɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Оскарження судового рішення у вищому суді з метою його скасування або зміни через порушення норм матеріального чи процесуального права, що відбувається без перевірки фактичних обставин справи.

  2. (Юриспруденція) –

    Судовий процес, у якому розглядається таке оскарження (касаційна скарга).

  3. (Юриспруденція) –

    Рішення, ухвалене судом під час такого процесу (наприклад, задоволення касації).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. касація, р. касації, д. касації, з. касацію, о. касацією, м. касації, к. касаціє

Походження слова (Етимологія)

Слово «касація» походить з латинської мови, де «quassatio» означає «трясіння, струшування». У юридичній термінології воно набуло значення «скасування, анулювання» рішення суду. В українську мову це слово прийшло через російське посередництво. У сучасній українській мові «касація» вживається для позначення оскарження судового рішення у вищій інстанції.

Більше записів