1. Член католицького чернечого ордену картузіанців, заснованого у 1084 році святим Бруно Кельнським у Шартрезьких горах (лат. Cartusia) Франції; відомий суворим аскетичним уставом, що поєднує життя у відокремлених келіях із спільними богослужіннями.
2. У переносному значенні — людина, яка веде надзвичайно суворе, аскетичне, самітницьке життя, подібне до життя черця-картузіанця.