Значення
- (Релігія) –
Член католицького чернечого ордену картузіанців, заснованого у 1084 році святим Бруно Кельнським у Шартрезьких горах (лат. Cartusia) Франції; відомий суворим аскетичним уставом, що поєднує життя у відокремлених келіях із спільними богослужіннями.
- (Релігія) –
У переносному значенні — людина, яка веде надзвичайно суворе, аскетичне, самітницьке життя, подібне до життя черця-картузіанця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. картузіанець, р. картузіанця, д. картузіанцеві, з. картузіанця, о. картузіанцем, м. картузіанцеві, к. картузіанцю