Древослів

Словник Української Мови

картотекарка

[kɑrtotɛkɑrkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Жінка, яка працює картотекаркою, веде картотеку.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва спеціальної шафи з ящиками для зберігання карток (картотеки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. картотекарка, р. картотекарки, д. картотекарці, з. картотекарку, о. картотекаркою, м. картотекарці, к. картотекарко

Більше записів