картка

[kɑrtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий прямокутний шматочок щільного паперу, картону або пластику, що містить певну інформацію (текст, зображення, штрих-код, чип) і використовується для різних цілей: ідентифікації, оплати, запису даних, привітань тощо (наприклад: банківська картка, візитна картка, телефонна картка, привітальна картка).

  2. (Інформаційні технології) –

    Окремий аркуш (листок) у картотеці, каталозі, зошиті тощо, призначений для записування, систематизації та зберігання інформації (наприклад: картка в читацькому каталозі бібліотеки, картка обліку товару).

  3. (Педагогіка) –

    Окрема картонка, листок із завданням, правилом, питанням або іншим матеріалом, що використовується як наочний посібник або дидактичний матеріал у навчанні (наприклад: картки для вивчення іноземних слів, роздатковий матеріал для учнів).

  4. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерній техніці — плата, електронний пристрій, що вставляється у спеціальний роз’єм (слот) для розширення функцій основного пристрою (наприклад: відеокартка, звукова картка, мережева картка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. картка, р. картки, д. картці, з. картку, о. карткою, м. картці, к. картко

Більше записів