Значення
- (Релігія) –
Релігійний орден римо-католицької церкви, заснований святим Бруно Кельнським у 1084 році, ченці якого ведуть суворий відлюдницький спосіб життя, сповідуючи ідеали мовчання, аскетизму та самотності; офіційна назва — Орден картезіанців (Ordo Cartusiensis).
- (Філософія) –
Послідовники філософії Рене Декарта (лат. Cartesius — Картезій), які розвивали та захищали його вчення, зокрема раціоналістичний метод і дуалізм душі й тіла; декартіанці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. картезіанець, р. картезіанця, д. картезіанцеві, з. картезіанця, о. картезіанцем, м. картезіанцеві, к. картезіанцю