картелювання

[kɑrtɛljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    Утворення картелів — монополістичних об’єднань учасників ринку, які домовляються про координацію цін, розподіл ринків збуту або обмеження виробництва для отримання надприбутків.

  2. (Юриспруденція) –

    Процес або діяльність, спрямована на укладення картельної угоди між суб’єктами господарювання, що є антиконкурентною практикою та заборонена законодавством багатьох країн.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. картелювання, р. картелювання, д. картелюванню, з. картелювання, о. картелюванням, м. картелюванні, к. картелювання

Більше записів