Значення
- (Економіка) –
Форма монополії, за якої учасники, зберігаючи фінансову та виробничу самостійність, домовляються про спільну ринкову політику (розподіл ринків збуту, встановлення цін, квот виробництва тощо) для усунення конкуренції та отримання надприбутків.
- (Юриспруденція) –
Угода між політичними партіями або державами про спільні дії для досягнення певної мети (політичний, виборчий картель).
- (Ігри) –
У карткових іграх — попередня домовленість гравців проти інших учасників для обману.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. картелі, р. картелю, д. картелеві, з. картель, о. картелем, м. картелеві, к. картелю