кармалока

1. У філософських та релігійних системах Індії (наприклад, у веданті, санкх’ї) — тонке, невидиме тіло, що складається з карми (суми добрих і поганих вчинків) та наслідків діяльності розуму; носій індивідуальної карми, який переходить з одного фізичного тіла в інше під час реінкарнації.

2. У теософії та деяких езотеричних вченнях — астральне тіло або оболонка, що оточує душу і є носієм бажань, емоцій та кармічних відбитків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |