карма

1. У релігійно-філософських вченнях індійського походження (індуїзм, буддизм, джайнізм тощо) — закон причинно-наслідкового зв’язку, за яким усі вчинки (фізичні, словесні та думки) живих істот визначають їхню долю в майбутніх втіленнях (переродженнях).

2. У розширеному, часто побутовому, вжитку — сукупність наслідків дій, вчинків або поведінки людини, що, наче неминуча відплата, впливає на її подальше життя.

Приклади:

Приклад 1:
Долю кожної душі в її новому народженні визначає карма — сукупність вчинків, слів, помислів у кожному з попередніх життів. Відповідно до непорушного закону карми, якому підлягає все, що живе в сансарі (тобто навіть боги), душа праведника відроджується в представникові тієї самої, а то й вищої касти, душа ж грішника — в якійсь нікчемній істоті.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”