каркати

1. Про ворону, гавку та деяких інших птахів: видавати характерні хриплі, різкі звуки.

2. Перен., розм. Пророкувати нещастя, лихо, говорити про щось недобре, сумне (зазвичай з відтінком осуду).

Приклади:

Приклад 1:
Кранкати — каркати, накликати біду. Кременал, кримінал — в’язниця, ув’язнення; злочин.
— Зеров Микола, “Камена”