1. Медичний термін, що означає патологічний, нав’язливий страх перед серцевими захворюваннями, а також перед раптовою смертю від зупинки серця; різновид іпохондрії.
2. У психології — ірраціональна, інтенсивна тривога, пов’язана з перебільшеним страхом за стан власного серця, що часто супроводжується соматичними симптомами (наприклад, серцебиттям, болями у грудній клітці) та постійним моніторингом роботи серцево-судинної системи.