Значення
- (Техніка) –
Металлургійний процес відновлення металів з їхніх оксидів за високої температури з використанням вуглецю (у вигляді коксу, вугілля або сажі) як відновника.
- (Хімія) –
Технологічний процес у хімічній та металургійній промисловості, що полягає у взаємодії вуглецю з оксидами, солями або іншими сполуками різних елементів при нагріванні з метою одержання чистих металів, сплавів або інших продуктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карботермія, р. карботермії, д. карботермії, з. карботермію, о. карботермією, м. карботермії, к. карботерміє