Значення
- (Техніка) –
Технологічний процес насичення сталевої поверхні вуглецем при високій температурі для підвищення її твердості та зносостійкості; цементація.
- (Хімія) –
У хімії та промисловості — процес перетворення органічних речовин на вуглець або вуглецеві сполуки шляхом нагрівання без доступу повітря (піролізу), часто з метою отримання активованого вугілля або інших матеріалів.
- (Виробництво) –
У виробництві газованих напоїв — насичення рідини (наприклад, води) діоксидом вуглецю (CO₂) під тиском.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карбонізування, р. карбонізування, д. карбонізуванню, з. карбонізування, о. карбонізуванням, м. карбонізуванні, к. карбонізування