карбонізування

[kɑrbonizuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологічний процес насичення сталевої поверхні вуглецем при високій температурі для підвищення її твердості та зносостійкості; цементація.

  2. (Хімія) –

    У хімії та промисловості — процес перетворення органічних речовин на вуглець або вуглецеві сполуки шляхом нагрівання без доступу повітря (піролізу), часто з метою отримання активованого вугілля або інших матеріалів.

  3. (Виробництво) –

    У виробництві газованих напоїв — насичення рідини (наприклад, води) діоксидом вуглецю (CO₂) під тиском.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карбонізування, р. карбонізування, д. карбонізуванню, з. карбонізування, о. карбонізуванням, м. карбонізуванні, к. карбонізування

Більше записів