карбонізація

[kɑrbonizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Процес насичення води діоксидом вуглецю для отримання газованих напоїв.

  2. (Геологія) –

    (геол., техн.) Процес перетворення органічних речовин на вуглець або вуглецеві сполуки, що часто відбувається під високим тиском і температурою (наприклад, при утворенні вугілля).

  3. (Техніка) –

    (метал.) Технологічний процес насичення поверхні сталевих виробів вуглецем при високій температурі для підвищення їхньої твердості та зносостійкості (цементація).

  4. (Хімія) –

    (хім.) Процес перетворення речовини на вуглець або його сполуки, наприклад, при піролізі або коксуванні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карбонізація, р. карбонізації, д. карбонізації, з. карбонізацію, о. карбонізацією, м. карбонізації, к. карбонізаціє

Більше записів