Древослів

Словник Української Мови

карбонілований

[kɑrboniloʋɑnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    (хім.) Про хімічну сполуку: така, що містить у своєму складі групу -C(O)OH (карбоксильну групу).

  2. (Техніка) –

    (тех.) Про матеріал (наприклад, волокно, тканину): оброблений або просочений вуглецевими сполуками для надання певних властивостей (підвищеної міцності, термостійкості тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карбонілований, р. карбонілованого, д. карбонілованому, з. карбонілованого, о. карбонілованим, м. карбонілованім

Більше записів