1. Хімічна сполука, сіль вугільної кислоти, що містить карбонат-іон CO₃²⁻.
2. Мінерал або гірська порода, що складається переважно з солей вугільної кислоти (наприклад, кальцит, вапняк, доломіт).
карбонат
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Коли називають подвійну сіль, то її формулу читають справа наліво: КNаSO4 — тетраоксосульфат (VІ) натрію-калію, або тетраоксосульфат натрію-калію; СаМg(СО3)2 — біс(карбонат) магнію-кальцію; КСr(SО4)2 ∙ 12Н2О — додекагідрат біс[тетраоксосульфат (VI)] хрому- калію.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Багатокислотні основи дисоціюють за ступенями і можуть 346 утворювати декілька рядів солей, наприклад, ( Mg)2CO3 – гідроксо-карбонат (основний карбонат) магнію; Mg CO3 – карбонат (середній карбонат) магнію. Розчинність.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 3:
Натрієва сіль двоосновної карбонатної кислоти Na 2CО3 спочатку дисоціює, і карбонат -аніон з водою найлегше утворює аніон кислої солі NaHCO3: 2 Na+ + СО3 2- + Н2O ↔ HСО3 – + 2 Na+ + ОН- тобто СО3 2- + Н2О ↔ НСO3- + ОН-. Гідроліз розчинних карбонатів обмежується лише першою стадією з утворенням кислої солі і вільних гідроксид -йонів.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”