Значення
- (Техніка) –
(техн.) Про матеріал, зокрема папір або тканину: оброблений, просочений або покритий сумішшю карбону (вуглецю) та брому для надання спеціальних властивостей, таких як пожежостійкість або хімічна стійкість.
- (Хімія) –
(хім.) Про сполуку: така, що містить у своєму молекулярному складі одночасно атоми вуглецю (карбону) та брому.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карбобромований, р. карбобромованого, д. карбобромованому, з. карбобромованого, о. карбобромованим, м. карбобромованім, к. карбобромований