Древослів

Словник Української Мови

караїмізм

[kɑrɑjimizm] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    Релігійна віра караїмів, що виникла в VIII столітті в Персії як єврейська секта, яка визнає священними книгами лише Старий Завіт (Тору) і відкидає Талмуд.

  2. (Релігія) –

    Етноконфесійна спільнота караїмів, їхня національно-релігійна ідентичність та культурна спадщина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. караїмізм, р. караїмізму, д. караїмізмові, з. караїмізм, о. караїмізмом, м. караїмізмі, к. караїмізме

Більше записів