караїб

[kɑrɑjib] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Представник індіанського народу, що мешкає на Малих Антильських островах, узбережжі Південної Америки та в низці інших регіонів Латинської Америки.

  2. (Лінгвістика) –

    Назва мовної сім’ї, до якої входять мови зазначеного народу та низки інших індіанських племен Південної Америки.

  3. (Етнографія) –

    (у множині, зазвичай з великої літери: Караїби) Загальна назва групи індіанських народів, що розмовляють мовами караїбської сім’ї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. караїб, р. караїба, д. караїбові, з. караїба, о. караїбом, м. караїбі, к. караїбе

Більше записів