каравела

1. Невелике вітрильне судно з одним рядом весел та трьома-чотирма щоглами, оснащене косими вітрилами, поширене в Середземномор’ї в XIII–XVII століттях, яке активно використовувалося для дослідницьких подорожей (наприклад, Христофора Колумба).

2. Рідкісна назва метелика родини сонцевиків (Nymphalidae), що походить від схожості його крил з розпущеними вітрилами.

Приклади вживання

Приклад 1:
– К.: Каравела, 2010.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |