караванинг

1. Вид туризму або активного відпочинку, що полягає у подорожах із використанням спеціального транспортного засобу (каравану, причепа-дача, автодому), обладнаного для житла та ночівлі.

2. Сукупність споруд, техніки, пристроїв та видів діяльності, пов’язаних із організацією такого відпочинку (наприклад, караванінг-парки, сервіси).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |