Значення
- (Техніка) –
Одиниця маси, що дорівнює 200 міліграмам (0,2 г), яка використовується в ювелірній справі для вимірювання ваги дорогоцінних каменів (наприклад, алмазів, рубінів) та перлів.
- (Техніка) –
Одиниця вимірювання пробності (вмісту чистого металу) у золотих сплавах, що становить 1/24 частину маси сплаву (наприклад, 24-каратне золото — чисте, 18-каратне містить 18 частин золота та 6 частин домішок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карат, р. карата, д. каратові, з. карат, о. каратом, м. караті, к. карате
Походження слова (Етимологія)
Слово «карат» походить від німецького Karat або італійського carato, які, своєю чергою, походять від арабського qīrāṭ. Арабське слово означало «міра ваги» і походить від грецького keration, що означало «ріжок» (як плід ріжкового дерева). Назва пов’язана з тим, що насіння ріжкового дерева використовували як еталон ваги для зважування дорогоцінного каміння. Грецьке слово keration походить від keras «ріг», яке споріднене з латинським cornu та давньоверхньонімецьким horn, що також означають «ріг».