караний
[kɑrɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Який зазнав покарання, був покараний; покараний.
- (Юриспруденція) –
Який призначений для покарання, карний (у 2 знач.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. караний, р. караного, д. караному, з. караного, о. караним, м. каранім