карантин

[kɑrɑntɪn] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Тимчасове ізолювання хворих на заразні хвороби людей, тварин, рослин, а також групи осіб, які перебували в контакті з хворими, з метою запобігання поширенню захворювання.

  2. (Медицина) –

    Місце, приміщення або територія, де проводять таке ізолювання.

  3. (Медицина) –

    Обмежувальний режим, що встановлюється для запобігання поширенню епідемій, епізоотій, епіфітотій, а також для захисту території держави від занесення карантинних шкідників, хвороб рослин та їх насіння.

  4. (Медицина) –

    Період часу, протягом якого судно, що прибуло з місцевості, неблагополучної щодо епідемій, перебуває в ізоляції від берега та інших суден.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карантин, р. карантину, д. карантинові, з. карантин, о. карантином, м. карантині, к. карантине

Більше записів