карантин

1. Тимчасове ізолювання хворих на заразні хвороби людей, тварин, рослин, а також групи осіб, які перебували в контакті з хворими, з метою запобігання поширенню захворювання.

2. Місце, приміщення або територія, де проводять таке ізолювання.

3. Обмежувальний режим, що встановлюється для запобігання поширенню епідемій, епізоотій, епіфітотій, а також для захисту території держави від занесення карантинних шкідників, хвороб рослин та їх насіння.

4. Період часу, протягом якого судно, що прибуло з місцевості, неблагополучної щодо епідемій, перебуває в ізоляції від берега та інших суден.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кімнати з хворими одразу ізольовано, оголошено суворий карантин. Боюсь, якщо далі поїдемо, можуть початися в цьому скупченні й бруді різні пошесті.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |