каракулівник

[kɑrɑkuliʋnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісний вид птаха з родини вівсянкових (Emberiza bruniceps), що гніздиться в Середній Азії та на півдні Східної Європи, самець якого має яскраве каштаново-жовте забарвлення голови та грудей.

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовна назва людини, яка погано, неохайно або незрозуміло пише; той, хто пише каракулями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каракулівник, р. каракулівника, д. каракулівникові, з. каракулівника, о. каракулівником, м. каракулівникові, к. каракулівнику

Більше записів