Представник тюркомовного народу, що є корінним населенням Карачаєво-Черкесії (переважно високогірних районів Північного Кавказу).
карачаївець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Представник тюркомовного народу, що є корінним населенням Карачаєво-Черкесії (переважно високогірних районів Північного Кавказу).
Відсутні