1. (діал.) Те саме, що карабуля — картопля, бульба.
2. (діал.) Велика, груба, незграбна річ; кабатура.
3. (діал.) Товста, незграбна людина; кабатура.
карабура
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови