карабінка

1. Зменшувальна форма до слова “карабіна”: невеликий гачок із замком, що автоматично закривається, який використовується в альпінізмі, туризмі, спортивному обладнанні та побуті для швидкого та надійного з’єднання мотузок, ременів, ланцюгів тощо.

2. Розмовна назва невеликої карабінової (автоматичної) застібки на ремені, рюкзаку, сумці, браслеті годинника, собачому повідку та інших предметах.

3. У техніці та промисловості — невелика з’єднувальна деталь, ланка, що нагадує за формою або функцією альпіністський карабін.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ти тоді толочив панську пшеницю, рвав копитами коріння вівса, і на всю прить — «ех, карабінка моя, давно порох нюхала» — роями кулі. Голова Ході?
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Частина мови: іменник () |